Розквіт типової «хрущовської» архітектури прийнято прив’язувати до знаменитої хрущовської постанови «Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві» 1955-го року…
Але сама ідея не є новою. Американці ще у XVIII столітті зводили для переселенців невеликі каркасні будинки, які збирались досить швидко. Європейська ж історія «збірних» будинків почалася, як не дивно, у Франції – в 20-х роках минулого століття на виставці «Осінній Салон», де було представлено проект «Сучасне місто на 3 мільйони жителів». Проект так і не реалізували, але саме з того часу архітектурні надмірності в Європі помалу «канули в Лету»…
Практичні німці взагалі розробили цілу систему будівництва житлових будинків зі збірних елементів – Платтенбау – аналог архітектурного «лего».
А історія власне «хрущовок» бере свій початок з середини 1950-х років, – коли Микита Хрущов (тодішній лідер СРСР) відвідав Францію, яка після Другої світової війни (як і вся Європа) переживала житлову кризу космічних масштабів. Тож, Старий Світ почав масово зводити з однотипних будинків цілі житлові комплекси. Але Микиті Сергійовичу властивий був широкий розмах у будь-якому починанні, тож, мабуть, подумавши: «Що нам ці комплекси – нам міста будувати потрібно», – започаткував наймасштабнішу еру соціального будівництва, в результаті якої «хрущовки» отримали біля 55 мільйонів громадян СРСР.
Пройшли роки, десятиліття …
Аналіз досвіду національних програм реконструкції кварталів застарілого житлового фонду (ЗЖФ) деяких країн ЄС, зокрема Франції Великобританії, Німеччини, Італії показує, що:
– реконструкція ЗЖФ 1950-60-х років триває з 1990-х до теперішнього часу;
– масштаби реконструкції: від 20000 до 400000 будинків (від 2 до 4 млн. мешканців);
– законодавча база: національні закони, національні, регіональні та місцеві програми;
– бюджетне фінансування: від 2 до 12 млрд. Євро.
Яка ж ситуація в Україні, зокрема – Києві…ь
Наразі фізичний знос «хрущовок» в Києві становить в середньому більше 60%, що автоматично відносить їх до застарілого житлового фонду. Але слід пам’ятати, що аварійним визнається житловий будинок, фізичний знос якого складає 81-100%, тобто свій вік «хрущовки» потроху «доживають»…
За результатами інвентаризації застарілого житлового фонду минулого року виявилося, що в Києві:
• «хрущовок» – 3181;
• «хрущовських квартир» – 210 720 квартир;
• загальна площа цих приміщень – 8733627 м.кв. (мільйони м.кв.!);
• в них проживає 414 937 киян.
Ці дані означають, що практично кожен шостий житловий будинок в Києві є непридатним для життя, аварійним або вимагає оперативного капітального ремонту.
Згідно вже розроблених проектів реновації столичних «хрущовок», вартість робіт становитиме понад 280 євро за м.кв. загальної площі, тобто Київ, наприклад, потребує мінімум 2,5 мільярди євро – сума для столичного бюджету практично нереальна без залучення зовнішніх інвестицій.
Згідно Генплану столиці, до 2040-го року планується модернізувати всі п’ятиповерхові будинки, зведені в період з 1960-го по 1990-й рік. Перший етап – реконструкція п’ятиповерхівок 1960-1974-го років, загальна площа яких становить 388,4 га. (вулиці: Новодарницька, Ялтинська, Сімферопольська, Російська, Шолом-Алейхема, Мілютенка, Червоноткацька, Мініна, Гната Хоткевича, Попудренка, Алішера Навої, Перова, Воскресенська, Стеценка, Маршала Гречка, Лісовий проспект).
Які ж існують варіанти «позбутися» «хрущовок»? Не так вже й багато: реновація і реконструкція… Але щодо цього більш детально – у наступному моєму пості… До зустрічіJ